Центр європейської інформації в м. Львів

Головна Про наш центр Анонси Новини Контакти Портал Мережі

Календар анонсів » Новини » Україна долучилася до загальноєвропейського обговорення Доповіді «Жити разом: поєднання різноманітності і свободи в Європі ХХІ століття»

Україна долучилася до загальноєвропейського обговорення Доповіді «Жити разом: поєднання різноманітності і свободи в Європі ХХІ століття»
conference_02_12_2011.jpg (70.66 Kb)
2 грудня 2011 року у Львові відбулась Міжнародна конференція "Жити разом у відкритому європейському суспільстві – погляд з України", яку організували Львівський національний університет імені Івана Франка, Львівська міська рада, ЛМГО «Інститут політичних технологій» та Центр європейської інформації у Львові.

Понад 80 осіб з різних регіонів України, серед яких – народні депутати України, представники міжнародних інституцій і дипломатичних установ, науковці, соціологи, експерти у сфері європейської інтеграції, міграційної політики, національної безпеки, представники духовенства, зібралися у Львові, щоб обговорити Доповідь Групи видатних осіб Ради Європи "Жити разом: поєднання різноманітності і свободи в Європі XXI століття".
Переклад Доповіді українською мовою підготувало видавництво "Літопис" у співпраці з Центром гуманітарних досліджень ЛНУ ім. Івана Франка. Цей стратегічний документ аналізує виклики сучасній європейській спільноті й пропонує 17 керівних принципів їхнього подолання.

Відкриваючи конференцію, Марія Зубрицька, проректор Франкового університету, висловила сподівання, що Доповідь допоможе нам глибше зрозуміти загрози та виклики, які чатують на наш спільний європейський дім у третьому тисячолітті, і водночас глибше усвідомити філософію життя разом.

Доповідь «Жити разом…» представляла пані Йоанна Матушевська, професор Інституту політичних студій Польської академії наук, помічник депутата Європейського парламенту Данути Гюбнер (пані Гюбнер є одним із членів Групи видатних осіб). За її словами, Основною цінністю цього звіту є представлення прикладів розв’язання актуальних проблем і те, що він дає дуже багато матеріалу для переосмислення.

«Зараз ми живемо в досить складній ситуації. Хоч ми й збудували значний правовий фундамент,
Європа стає перед новими труднощами… Страх перед терроризмом переноситься на суспільну свідомість європейців, керівництво Аль Каїди нібито знищене, натомість з’явився внутрішній тероризм. Постала також політизована версія християнства, яка не має із ним нічого спільного і доволі добре приховує свої мотиви – так званий «християнізм». Емігрантів починають звинувачувати у всіх бідах.», – зазначила пані Йоанна.

Які шляхи виходу з цієї ситуації? Автори Доповіді вважають, що майбутнє Європи залежить від того чи зможемо ми досягти мирного співжиття корінного суспільства та емігрантів. Економічна криза не може бути перешкодою для того, щоби й надалі займатися проблематикою мультикультурності. Не можна допустити до існування так званих «паралельних спільнот», тому що постійно виникатиме небезпека ізоляції. З іншого боку, життя «серед» зовсім не означає життя «разом» і тому слід заохочувати прагнення емігрантів прийняти європейські цінності. Також європейці мають взяти на себе відповідальність за все суспільство, незалежно від того хто і скільки часу перебуває на території ЄС.

Теперішній стан стосунків ЄС з Україною окреслив Золтан Салаі, керівник секції преси та інформації Представництва Європейського Союзу в Україні. У своєму виступі він торкнувся питання укладення Угоди про асоціацією між Україною та ЄС. За його словами, це унікальна угода, після підписання якої Україна має шанс стати дуже близькою до об’єднаної Європи. Але угода має дві складові – економічну і політичну. І якщо з економічною частиною усі суперечності практично погоджено, то у політичній складовій ЄС має багато запитань до України, зокрема у сфері верховенства права і демократії. Пан Золтан акцентував на тому, що ця угода цілісна, її не можна укладати частинами – «Адже це не меню в ресторані, де можна вибрати тільки те, що подобається». Ще одне суттєве завдання, яке стоїть перед Україною, - це проведення реформ. І ці реформи, як часто зазначають європейські дипломати, Україна має провести не для Європейського Союзу, а для самої себе. «Якщо Україна справиться з цими реформами, ти питання членства вирішиться саме по собі», - вважає пан Золтан Салаі.

Народний депутат України Степан Курпіль, заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції Верховної Ради України, наголосив, що жити разом не так легко, особливо у такому складному утворенні як Європейський Союз, члени якого неодноразово воювали між собою. Однак, коли є розуміння взаємних труднощів і є пробачення завданих кривд, тоді є перспектива жити мирно і толерантно в спільному домі.

Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України (м. Київ), зупинилася на міграційних процесах в Україні, представила статистику еміграції з України та імміграції в Україну. Згідно з цими даними наша держава належить до найбільших донорів, поступаючись за кількістю емігрантів тільки Мексиці, Індії, Російській Федерації та Китаю, тобто посідає 5 місце в світі. Разом з тим, статистика ООН, посилаючись на перепис населення України, твердить, що в Україні проживають 5,3 млн. іммігрантів, які становлять 11,3% населення. За цим показником Україна посідає 11 місце серед країн світу. Ці процеси, на думку пані Елли, надалі тільки розвиватимуться. Тому важливо зрозуміти чи готове до цього українське суспільство – чи толерантне населення, чи усвідомлює проблему влада, чи є адекватна міграційна політика.
«Без належної толерантності неможливо сприймати інші ідеї, будь-які новації, неможливо змінювати наше суспільство, а отже і покращувати його. Без толерантності ми ніколи не зможемо подолати корупцію, розбудувати демократичне суспільство тощо» - переконана Елла Лібанова.

Безліч цікавих думок прозвучали з вуст інших учасників конференції. Експерт з національної безпеки Євген Жеребецький (м. Київ) ідеї книжки в цілому сприймає позитивно, однак вважає, що вони занадто далекі від реалій сьогодення. Найбільшою проблемою він вважає небажання великої групи емігрантів, здебільшого з мусульманського світу, адаптуватися до етичних норм суспільства, в якому вони перебувають. Основна причина цього, на думку експерта, - глибока цивілізаційна прірва по лінії християнство – мусульманство. Це твердження, однак, викликало протест з боку Рустема Мамут оґлу Аблятіфова, керівника ГО "Інститут громадянського суспільства" (м. Сімферополь).

Критичні зауваження прозвучали з вуст Богдана Панкевича, почесного консула Королівства Нідерландів у Львові, депутата Львівської міської ради. На його думку, зараз в Європі існує криза ідентичності, зникає протилежність думок і дискурсів. «Чи Європа засинає? Вона стає все більш атеїстичною, люди почали придумувати для себе інакшу моральну платформу», - запитує він.
Про релігійні свободи, взаємовідносини ідеології та релігії, стосунки з державою говорив Мирослав Маринович, проректор Українського католицького університету (м. Львів). За його словами, слід разом шукати нові моделі ціннісно зорієнтованої освіти.

На важливості соціо-гуманітарної освіти зупинилася Юлія Сорока, доцент кафедри соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. «Важливим вмінням є здатність розрізняти релігію та ідеологію; культури не конфліктують – конфліктують спільноти», - розвинула вона думку попереднього доповідача.

Тарас Фініков, експерт з питань освітньої політики (м. Київ), підкреслив роль системи освіти, яка здатна розв’язати багато проблем, що стоять перед ЄС та Україною. «Досвід є джерелом пізнання, а Європа повинна бути міцним оплотом права», - словами папи Бенедикта XVI звернувся до учасників конференції колишній заступник міністра освіти і науки України.

Про канадський досвід мирного співіснування розмаїтих культур в одному суспільстві розповіла Оксана Винницька, почесний консул Канади у Львові. Вона також вважає освіту прекрасним знаряддям для боротьби із расизмом.

Народний депутат України Тарас Стецьків зазначив, що в Україні практично відсутня міграційна політика. Усі спроби запровадити якісь законодавчі норми у цій сфері провалилися. А про можливість надання особам без громадянства права голосувати на місцевих виборах, як це пропонують автори Доповіді, в Україні ще ніколи навіть не дискутувалась і зараз була б сприйнята негативно обома політичними сторонами.

Рустем Мамут оґлу Аблятіфов, керівник ГО «Інститут громадянського суспільства» (м. Сімферополь) розпочав свій виступ рідною кримсько-татарською мовою, щоб підкреслити розмаїтість українського суспільства, а потім перейшов на українську мову. У своєму виступі він окреслив теперішню ситуацію на Кримському півострові, розповів про непрості стосунки з місцевою владою, працедавцями, навів приклади відвертої дискримінації. За його словами, навіть у державній службі зайнятості часто зазначають «приймаємо на роботу тільки росіян», «приймаємо на роботу тільки слов’ян».

«Але ж кримський народ є прикладом толерантності та терпимості відносно інших етносів та релігій. Кожен із нас знає 2-3 мови, що дуже полегшує порозуміння із представниками інших національностей. Кримські татари-мусульмани дотримуються принципу «у релігії немає примусу», - наголосив Рустем Аблятіфов.

Цікаві факти про міграційні настрої мешканців України, про їхні візові перипетії, проблеми під час
перетину кордону, навели соціологи, які входять до громадської ініціативи «Європа без бар’єрів» - Володимир Кіпень, директор Донецького інституту соціальних досліджень і політичного аналізу, Світлана Мітряєва, директор Регіонального філіалу Національного інституту. стратегічних досліджень у м. Ужгороді, Мар’яна Кузьо, координатор громадської ініціативи «Європа без бар’єрів» (м. Київ). Їхні дані підтвердив і львівський соціолог, директор соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович.

Основна теза, на якій наголошували практично всі доповідачі, - «Європу треба будувати в собі, в Україні». Як зазначив модератор дискусії Тарас Возняк, головний редактор Незалежного культурологічного часопису “Ї” (м. Львів), «Країна насамперед повинна бути в головах».
Повні тексти усіх виступів та презентації незабаром буде розміщено на веб-сторінці Центру європейської інформації у Львові http://www.lviv.ukrcei.org.

Довідка. У серпні 2010 року Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд запропонував створити Групу видатних осіб, яка мала підготувати доповідь у рамках загальноєвропейського проекту "Жити разом в Європі ХХІ століття" у контексті викликів, пов'язаних із посиленням нетерпимості та дискримінації в Європі. Група складається з 9 високопоставлених осіб. Головою групи є колишній міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер. У травні 2011 року від імені Групи видатних осіб Хав'єр Солана представив цю доповідь на розгляд Комітету міністрів Ради Європи під час міністерської сесії в Стамбулі. Ця доповідь вже була представлена в Римі, Страсбурзі, Лондоні, Берліні та в Росії під час проведення Ярославського форуму за участі Президента Дмітрія Мєдвєдєва.

У Доповіді є безпосередній заклик до України та Польщі, як до головуючих у 2011 році відповідно в ЄС і Комітеті Міністрів Ради Європи, провести якнайширше обговорення цього надзвичайного важливого документа, щоб “обговорити проблеми, і виробити спільну стратегію дій у мультикультурних громадах країн Європи”.

* * *
Цей захід проводився в рамках проекту № 45662 “Жити разом у відкритому європейському суспільстві – погляд з України”, який виконує ЛМГО “Інститут політичних технологій” за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”, Польського Інституту в Києві та Львівської міської ради.

Європейська програма Міжнародного фонду «Відродження» має на меті сприяння європейській інтеграції України шляхом фінансової та експертної підтримки громадських ініціатив. Сайт: www.irf.ua.
Розділ: Новини Переглядів: 1341 | Розміщено: 5 грудня 2011


 

Меню сайту




Радимо прочитати

Copyright © 2010 Центр європейської інформації в м. Львів
 

Авторизація ...

Логін :
Пароль :