Центр європейської інформації в м. Львів

Головна Про наш центр Анонси Новини Контакти Портал Мережі

Календар анонсів » Новини » Золтан Салаі – М’яч зараз на українській частині футбольного поля.

Золтан Салаі – М’яч зараз на українській частині футбольного поля.
zoltan_salai_2.jpg (51.85 Kb)
Міжнародна конференція «Жити разом у відкритому європейському суспільстві – погляд з України», 2 грудня 2011 р., м. Львів.

Виступ Золтана Салаі, керівника секції преси та інформації Представництва Європейського Союзу в Україні (м. Київ)

Я радий бути присутнім тут з Вами сьогодні. Як дипломат Представництва Європейського Союзу,
хочу сказати декілька слів про перспективи стосунків України з ЄС з власної точки зору. Дозвольте мені розпочати з дуже персональної історії.

Минулого тижня наше представництво відвідувала група молодих людей. Один юнак запитав: «Чому Україна є важливою для Європейського Союзу?». Мене здивувало це запитання. Але потім я згадав собі про Марка Твена, який вважав музику Вагнера не такою поганою, як може здаватися, тому це запитання не було таким недоречним, як це могло видатися на перший погляд.

Перш за все, я хотів би наголосити, що Європейський Союз і Україна – надзвичайно важливі один для одного. Якщо Ви запитаєте чому, то ми можемо назвати багато аргументів: унікальне геополітичне розташування, крім того, варто згадати, що Україна – це єдина країна, яка має спільний кордон з 4 країнами-членами Європейського Союзу. Ми також можемо згадати співпрацю у сфері торгівлі, можна говорити про торгівельний, промисловий, сільськогосподарський, людський потенціал України.

Але можливо простіше навести приклад того, чому Україна вагома для ЄС. Існує американське прислів’я: «Добрий сусід – це знайдений скарб». Я родом з Угорщини і в нас також є відповідне прислів’я: «Поганий сусід – це прокляття». Це свідчить про те, що ментальність американців та угорців трохи відрізняється. У Центральній Європі ми більші песимісти, але якась подальша логіка збігається. Усі ми хочемо мати добрих сусідів. Як звичайні люди, ми також надаємо перевагу сусідові, який є добрим чоловіком, не п’є, не галасує, вчасно виносить сміття, не залишає його під нашими дверима. І це, що справджується на особистому рівні, справджується і на рівні країн. Дуже спрощуючи, загалом у цьому полягала логіка усіх розширень Європейського Союзу.

Відносини між ЄС і Україною стрімко розвивалися упродовж 20 років. Зараз Україна – основний гравець у політиці сусідства і Східного Партнерства ЄС. Європейський Союз чекає значно більшого у рівноцінних відносинах з Україною, тому ми в ЄС пропонуємо Угоду про асоціацію. Сьогодні можна багато читати і чути про цю угоду. Це буде унікальна угода. Жодна країна не мала подібної угоди з ЄС. І якщо висловитись просто, це означає, що коли ця угода буде підписана, Україна з економічної точки зору буде інтегрована до ЄС так, як Норвегія чи Швейцарія, а з політичної точки зору вона буде надзвичайно близькою до ЄС, як для країни, яка не є членом ЄС. Вона буде дуже близькою до Європейського Союзу в політичному сенсі.

Звичайно, угода про асоціацію має дві частини. Є політична частина і є економічна частина. Економічна частина – це глибока й усестороння угода про торгівлю. Дивна назва для звичайних людей, таких як я, лише колеги із Брюсселю полюбляють такі гучні слова, але вони намагаються цим підкреслити, що ця угода виходить далеко за рамки звичайної угоди про вільну торгівлю. Це не лише скасування усіх бар’єрів, що перешкоджають торгівлі, як от митних перепон, але це означатиме також, що Україна прийме увесь законодавчий багаж для ведення бізнесу з ЄС. Частина цього законодавства, яка стосується торгівлі, викладена на 20 тисячах сторінок. Це означає, що якщо ми доможемося його втілення, то багато що зміниться.

Ми сподіваємося, що менше ніж за два тижні, 19 грудня, відбудеться самміт Україна-ЄС. Якщо говорити про цей самміт, то тут, як в тому анекдоті, є добра і погана новина. Добра новина полягає у тому, що після п’яти років переговорів і кропіткої праці ця угода вже майже готова. Є тільки одне відкрите питання, яке ми називаємо європерспективою для України. Але його треба вирішити на найвищому політичному рівні, тобто на рівні самміту. Це добра новина. Більш-менш можемо сказати, що угода готова до парафування, підписання і ратифікації.

А погана новина така. Мабуть всі ви читаєте газети, дивитесь телебачення і знаєте, що останнім часом є багато подій тут, в Україні, які з погляду ЄС ставлять під питання сам принцип верховенства права і демократії в Україні. Угода про асоціацію є пакетною, поряд з економічною складовою є політична. Це не ресторанне меню, з якого можна брати те, що хочеш, і не брати того, чого не хочеш. Тому є велике запитання чи угоду про асоціацію навіть буде парафовано, бо перша стадія – це парафування, а потім йде підписання. Я, очевидно, не зможу відповісти на це запитання. Це перший крок, після цього угоду підписують, а потім ратифікують усі 27 членів ЄС. Побачимо. Будьмо оптимістами.

Думаю, що інша ключова проблема у відносинах між Україною та ЄС – це мобільність. Звичайно, це проблема з візами. Оскільки я зі Східної Європи, так само як і пані Матушевська, яка з Польщі, думаю ми можемо зрозуміти усю стурбованість та усі почуття, які викликають ці питання тут в Україні. І тут теж є добра і погана новина. Добра – те, що минулого року Рада ЄС ухвалила план дій для України. Він представляє своєрідний прорив, незважаючи на всю свою умовність. М’яч зараз на українській частині футбольного поля. І якщо українці виконають свою частину домашнього завдання і задовольнять всі умови, вони отримають безвізовий режим. Але погана новина в тому, що не так легко виконати це завдання, багато технічних умов, утримання кордону, безпека і т.д. Не завтра це станеться, але, на мою думку, як середньострокове завдання це реалістично.

Гадаю, якщо ведемо мову про перспективу стосунків України з ЄС, дехто з вас хотів би запитати мою думку щодо приєднання України до ЄС. Дуже типове запитання. У мене тут стандартна відповідь. Я мушу вас трішки розчарувати. Я дипломат, а не провидець, у мене немає відповіді «так» або «ні» на таке запитання. Те, що можу сказати, - є величезний потенціал у стосунках України з ЄС, і здається, є значна кількість доброї волі з обох сторін. Є пропозиція від ЄС підписати угоду про асоціацію, яка прозора і зрозуміла і має потенційні вигоди для обох сторін. З мого погляду, Україні вирішувати самій – чи вхопитися за цю можливість і провести всі реформи, які привели б її до членства в ЄС. Ключове слово тут – «реформи». І приклад Польщі, Угорщини чи Чеської Республіки показує якими вагомими є ці реформи. Наші посли завжди згадують про те, що Україна має провести реформи не для Європейського Союзу, а для самої себе. Якщо Україна справиться з цими реформами, то питання членства вирішиться саме по собі. Я вже згадував Норвегію, як приклад. Якщо б Норвегія захотіла стати членом ЄС, ніхто б не запитував чи це важко. Вони б стали членами уже завтра. Отже, я думаю, що ми йтимемо по шляху цих реформ і в середньостроковій перспективі станеться так, що вже й не буде потреби ставити таке запитання.

Дякую!
Розділ: Новини Переглядів: 1089 | Розміщено: 6 грудня 2011


 

Меню сайту




Радимо прочитати

Copyright © 2010 Центр європейської інформації в м. Львів
 

Авторизація ...

Логін :
Пароль :